Майстерня хутра

Параметрами для оцінки якості хутра норки є висота, густота хутра, спосіб пошиття та його забарвлення. Норкова шубка повинна бути м'якою, блискучою, а її хутро досить густим і шовковистим. Після того, як ви проведете рукою хутро «проти шерсті» воно повинно самостійно повернутися у вихідне положення. Ворс повинен бути еластичний, пружний, однаковий за розміром і густим, міцно триматися при пощипуванні. На долонях не повинні залишатися жирні сліди, а також сліди від фарби. Пощипайте та потрусіть шубу - з неї не повинно «сипати». Якщо підкладка шуби наглухо не пришита, зсередини можна подивитися якість вичинки шкурок. Добре виченена шкірка - приємна на дотик, пружна, без пошкоджень, не скрипить. Шви повинні бути тонкими, міцними, ледь помітними і акуратно прошитими, без стирчастих ниточок і вільних просторів між ними. Якщо шуба зшита з шкурок якісної вичинки вона «світиться» якістю: щільна, пухнаста, блискуча, шви прошиті акуратно і на совість, не видно «заломів» та іншої деформації хутра. Виділяють кілька методів пошиття. Способ перший: «у розпуск». Прі пошитті таким способом шкурка нарізається по діагоналі на смужки шириною від 4 до 6 см. Ці смужки надалі зшиваються між собою і виходить вузька шкурка досить великої довжини. Все це робиться для того, щоб з зовнішнього, хутрового боку вироба не було видно жодного шва. За цим способом пошиття хутро виробу здається цілісним. Способ другий: «розшивання». Таким способом, як правило, шиються вироби з пухнастого хутра (песець, єнот, лисиця і т.п.) Для початку нарізаються аналогічні смужки хутра, як і при «розпуску». Потім між ними вшиваються смужки із замші або шкіри, які «ховаються» за довгим пухом хутряного ворсу. Така технологія пошиття дозволяє стати виробу більш легким і заощадити дорогоцінне хутро. Способ третій: «зі шматочків». Є шубки, зшиті «шкура до шкури» з цілісних шкурок, а є такі, які шиються з дрібних шматочків. Вони підганяються суворо один до одного так, що з зовнішньої сторони виробу не помітний жоден шов. Завдяки складеній мозаїки таке хутро струмує, як чиста, блискуча вода у швидкій гірській річці. Така технологія досить дорога. З цієї причини шубки, скроєні таким способом, в ціні не поступаються тим, що зшиті з цільних шкурок. Ціна норкової шубки також пов'язана і з її кольором. Самий бюджетний варіант - це світло-коричнева норка, яку часто називають «горіховою». Більш вищим в ціні йде темно-коричневий відтінок хутра. Дорожча шубка всіляких рудих відтінків: від насиченого «золотистого меду» до світлого янтарного відтінку. Наступну цінову категорію займає норка чорного, сірого, бежового і блакитного кольорів. Далі колір, який відрізняється особливим димчастим виглядом норки, через те, що підшерсток у неї - бежевий, остьовий ворс - коричневий. Наступна шуба з білої норки. Саму вершину займає дуже дорога, знаменита норка кольору «чорний діамант» - Цей колір відрізняється від простого чорного своїм глибоким, темно синім або насиченим фіолетовим відливом. Також ця норка славиться ефектом бархата через короткий, шовковистий ворс і високе, щільне підпушя. Варбуванню частіше за інших піддаються шкурки горіхових тонів, як найдешевших у своєму кольорі. Коли мова йде про яскраві кольорові відтінки, наприклад рожевий або блакитний, то в такі кольори найчастіше фарбують білу норку. Тим не менш, всі відтінки червоного, салатово-жовтого, зеленого, фіолетового або синього забарвлюють «горіхову» норку.